1.Актуальність теми дисертації
Дисертаційна робота Воробйова К.П. присвячена актуальній проблемі інтенсивної терапії - гіпербаричній оксигенації (ГБО), як засобу збільшення доставки кисню тканинам та боротьби з гіпоксією тканин. Однак при застосуванні цього методу залишається велика кількість невирішених проблем. Високий частковий тиск кисню (гіпероксія), до якого призводить ГБО, збільшує утворення вільно радикальних форм кисню, що може бути причиною оксидативного стресу та пошкодження тканин та органів з порушенням їх функції. Загально відомо, що екстремальні стани супроводжуються порушеннями кисневого гомеостазу, одночасно з гіпоксією має місце збільшення активності окисних процесів. Порушення автономної (вегетативної) нервової регуляції також знижує толерантність організму до гіпероксії. Тому удосконалення методів моніторингу при застосуванні ГБО є актуальною проблемою, вирішення якої дозволить підвищити її ефективність та безпечність у хворих з екзогенними інтоксикаціями та з захворюваннями, які супроводжуються порушеннями регуляторної функції автономної нервової системи.
Пошкодження легень та мозкова форма кисневої інтоксикації за умови тривалої гіпероксії при застосуванні ГБО зустрічаються в клінічних умовах доволі нечасто. З іншого боку, такі симптоми порушень автономної регуляції як парестезії, можуть виникати у хворих під час лікувальної гіпероксії. Ці передумови дозволили здобувачу зробити припущення, що контроль за станом автономної регуляції під час ГБО за даними показників варіабельності ритму серця може бути перспективним засобом непрямої оцінки ефективності ГБО. Цей метод моніторингу за станом організму під час ГБО та її ефективності вже застосовується, насамперед, в Росії. Однак до цього часу ніхто не провів систематизованих досліджень зв'язку між змінами різних показників автономної нервової системи (АНС) та клінічних ознак захворювань під час застосування ГБО. Спроба дослідити зв'язок між показниками АНС з клінічними характеристиками має велике клінічне значення.
Таким чином, тему наукової роботи, виконаної автором можна вважати актуальною.

2.Новизна досліджень та одержаних результатів
В дисертації є ціла серія результатів наукових досліджень, які можуть претендувати на новизну. По-перше, запропоновано нову технологію збору та аналізу даних, завдяки якій стало можливим систематизувати зміни в показниках АНС залежно від особливостей захворювання та пацієнта, визначити прогноз та ефективність лікування.
Пошукач вперше навів цілий ряд наукових фактів про зв'язок між динамікою показників АНС під час ГБО та клінічними результатами лікування. Доказова медицина передбачає в якості найбільш значимих критеріїв оцінки ефективності лікування не сурогатні показники (біохімічні чи функціональні), а прямі показники, які характеризують кінцевий результат лікування, тобто летальність, кількість та тяжкість ускладнень, інвалідізацію, якість життя (Флетчер Р.І та співавт., 1998).
Автор знайшов, що найбільш значущими й доказовими відносно летальності під час ГБО є показники АНС у хворих, отруєних чадним газом та грибами. При порушеннях автономної регуляції визначено нові факти залежності динаміки показників АНС від загально використовуваних критеріїв тяжкості неврологічних захворювань. Виявлені закономірності в динаміці АНС залежно від ефективності лікування за кінцевими референтними критеріями захворювань дозволило автору запропонувати прогностичні критерії результатів лікування, що знайшло своє відображення в рекомендаціях. Пошукач з позиції доказової медицини довів, що певні показники АНС є референтними критеріями функціонального стану організму й ефективності окремих сеансів ГБО.
Вперше автором запропоновано об'єктивні критерії, які дозволять оптимізувати режим проведення ГБО.

З.Практичне значення отриманих результатів
Було розроблено практичні рекомендації, які дозволять удосконалити моніторинг та методику проведення ГБО при деяких отруєннях та неврологічних захворюваннях. Рекомендовано безперервний або дискретний протокол контролю більшості показників АНС. Визначено недоцільність застосування ГБО при грубих порушеннях метаболізму в пізній термін отруєння грибами, що має велике практичне значення. Дуже важливо застосування на практиці протоколу обирання оптимальної індивідуальної дози ГБО за даними показників АНС. Визначено критерії кисневої інтоксикації, що також дозволить оптимізувати методику проведення ГБО. Розроблено та впроваджено метод вибору індивідуальних режимів гіпероксії.
Моніторну систему, розроблену автором, впроваджено в роботу центру баротерапії в м Одесі, неврологічного відділення обласного дитячого клінічного об'єднання м. Донецька, відділення анестезіології та інтенсивної терапії й оксибаротерапії інституту невідкладної і відновної хірургії АМН України, кабінету баротерапії НДІ нейрохірургії АМН України та ін. Таким чином дисертаційна робота має важливе практичне значення.

4. Ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації
Достовірність і обгрунтованість одержаних результатів, наукових положень і висновків, сформульованих у дисертації, грунтується на адекватному аналізі великого клінічного матеріалу.
У якості головного методичного прийому здобувач використовував зіставлення найбільш значимих клінічних характеристик різних захворювань із однієї сторони й динаміку відомих показників АНС - з іншої. Для виконання дослідження здобувачем особисто розроблений і сертифікований програмний продукт для збору й моніторингу показників АНС під час ГБО. Кожний пункт наукових положень, висновків і рекомендацій є відбиттям певного фрагмента власного клінічного дослідження здобувача.
Ступінь вірогідності наукових положень дисертації ґрунтується на адекватності статистичних методів дослідження й статистичних ймовірностей певних тверджень. У дисертації здобувач використав різні статистичні методи. Найпоширенішим з'явився метод зіставлення середніх значень двох незалежних вибірок. Для цього використалися параметричні (критерій Стьюдента) і непараметричні (критерій Мана-Уітні) статистики залежно від відповідності досліджуваних вибірок нормальному закону розподілу й ступені розходжень вибіркових дисперсій. Зіставлення трьох незалежних вибірок провадилося за допомогою критерію Краскел-Уоліса. При множинних зіставленнях застосовувався дисперсійний аналіз у варіанті АТЧОУА. При вивченні зв'язаних вибірок використався критерій Вілкоксона. При класифікації масивів динаміки АНС використався кластерний аналіз. Для оцінки якості діагностичних критеріїв використався аналіз характеристичної кривої чутливість-специфічність діагностичного тесту (КОС - аналіз).
У більшості випадків здобувач вимірював точне значення критерію статистичної значимості, що відповідає сучасним вимогам.
У дисертації представлено 93 графіка, більша частина з яких відбиває динаміку показників АНС під час ГБО в клінічних групах. Ці графіки досить наочно демонструють декларуємі автором закономірності. У випадках, коли здобувач робить певні висновки по дисертації - використаються коробкові графіки із вказівкою 95% довірчих інтервалів (мал. 4.6-4.13, 4.16, 5.4-5.6, 5.8, 5.10. 5.16 і ін.). Такі графіки найбільше переконливо підтверджують основні висновки й положення дисертаційного дослідження.
Висновки дисертації у кількості 7 логічні, відображають результати проведеного дослідження.

5. Повнота викладу матеріалів дисертації в опублікованих працях, авторефераті
Матеріали дисертації повністю опубліковані у 38 наукових публікаціях, більшість з яких - у виданнях, рекомендованих ВАК України, Автореферат повністю відображає зміст дисертаційного дослідження.
Більше 78% публікацій самостійні, в інших задекларовано конкретний особистий внесок здобувача в отриманий науковий результат.
У публікаціях повністю розкривається матеріал дисертаційного дослідження. Кількість публікацій здобувача, зазначених в авторефераті, у яких розкривається зміст дисертаційного дослідження, перевищує існуючий мінімум вимог, пропонованих до дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук.
Висновки та практичні рекомендації логічно обґрунтовані та випливають із змісту дисертації.

6. Недоліки дисертації та автореферату щодо їх змісту та оформлення
Принципових зауважень по викладу матеріалу чи результатів дослідження не має. Разом з тим є зауваження, яке не впливає на загальну позитивну оцінку роботи з позиції її змісту і достовірності одержаних результатів, а саме:
Дисертаційну роботу переобтяжено статистичними дослідженнями, іноді за рахунок клінічних досліджень.

7. Рекомендації до використання результатів і висновків дисертаційної роботи
Основні рекомендації, які випливають із результатів даного клінічного дослідження, полягають у широкому використанні нового діагностичного неінвазивного методу оцінки функціонального стану організму під час ГБО за даними показників АНС. Автор запропонував формалізований протокол оцінки й прогнозування ефективності ГБО по даним динаміки показників АНС. За рахунок високої наукоємності, ця діагностична технологія забезпечує високе співвідношення очікувана ефективність/вартість.
Враховуючи подане, можливо рекомендувати впровадження одержаних результатів в практичну роботу відділень ГБО, а також відділень інтенсивної терапії, де використовують метод ГБО.

8. Висновок про відповідальність дисертації встановленим вимогам
Підводячи підсумок оцінки дисертаційної роботи у цілому, слід вказати, що вона є закінченим самостійним дослідженням, яке вирішує одну з актуальних задач інтенсивної терапії - оптимізацію адекватної методики та ефективності ГБО при екстремальних станах, зв'язаних з ендогенними інтоксикаціями і захворюваннями із синдромом порушень автономної нервової системи. Одержані результати мають наукове і практичне значення, потребують впровадження у практичну роботу медичних закладів, де впроваджено ГБО терапію.
За актуальністю, достатнім обсягом клінічного матеріалу, адекватним застосуванням сучасних методів дослідження, науковою новизною і практичною значимістю одержаних результатів рецензована дисертація Воробйова К.П. «Моніторинг варіабельності ритму серця в інтенсивній терапії екзотоксикозів і захворювань з вегетативними порушеннями під час гіпербаричної оксигенації», поданої до спеціалізованої вченої ради Д08.601.01 у Дніпропетровській державній академії на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю
14.01.30 - анестезіологія та інтенсивна терапія повністю відповідає п.13 «Положення про порядок присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань» (Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1998 року № 664 з подальшими змінами), а її автор заслуговує наукового ступеню доктора медичних наук.

Відзив обговорено на засіданні кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НМУ ім. О.О. Богомольця 20.09. 2006 р., протокол № 3.

Завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету ім.акад.О.О.Богомольця,
Головний анестезіолог МОЗ України,
Професор, док. мед. наук                            Глумчер Ф.С.

"