1. Актуальність теми дисертації і її зв'язок з державними й галузевими програмами
Дисертантом обраний актуальний розділ медичної науки, що пов'язаний з використанням гіпербаричної оксигенації (ГБО) в інтенсивній терапії. Актуальність даного дослідження також пояснюється відносною молодістю методу ГБО, широким його застосуванням у клінічній практиці й недостатній визначеності основних принципів використання даного методу лікування. Фундаментальні науки за останні десятиліття одержали ряд нових даних про біологічну роль кисню, свідчать про те, що ГБО може надавати як лікувальну, так і патогенну дію на організм. У клінічних випробуваннях ефективності ГБО все частіше вказується на проблему вибору режимів баротерапії. Із цієї причини найбільш актуальною проблемою клінічного використання ГБО стає вибір дози гіпербаричного кисню.
Для вибору оптимального режиму ГБО стосовно кожного клінічного випадку необхідні надійні критерії оцінки стану пацієнта безпосередньо під час баротерапії. Моніторинг функціональних характеристик організму в екстремальній медицині є одним з найважливіших компонентів, що забезпечує успіх результатів інтенсивної терапії. Цей принцип повною мірою стосується й до методу ГБО, у процесі якої парціальна напруга кисню в артеріальній крові може в десятки разів перевищувати звичайні умови подиху повітрям.
Клінічна проблема збільшення ефективності ГБО при різних екзотоксикозах і захворюваннях з порушеннями вегетативної регуляції далека від вирішення. Про це свідчать численні дослідження ефективності ГБО при отруєннях чадним газом, отруєннях грибами, при ботулізмі, при цукровому діабеті, вібраційній хворобі й особливо при розсіяному склерозі. Дослідники зв'язують надії на збільшення ефективності ГБО при цих захворюваннях з індивідуальним підбором оптимальних доз лікувальної гіпероксії й запобіганням можливих патогенних ефектів ГБО. Для реалізації цих завдань необхідно забезпечити об'єктивний моніторинг функціонального стану пацієнта безпосередньо під час баротерапії.
З існуючої множини методів оцінки функціонального стану організму (ФСО) пацієнта під час ГБО найбільш широке поширення одержала методика варіабельності ритму серця (ВРС). Ця методика все частіше використається в дослідженнях в області анестезіології й інтенсивної терапії. В області клінічного використання ГБО методика ВРС відома вже близько 20 років, але до цих пір не було проведено систематизованих досліджень відносно діагностичної цінності різних похідні кардіоінтервалограми для оцінки ФСО під час ГБО, незважаючи на те, що в цей час створені технічні умови для таких досліджень.
Виходячи із зазначених даних ціль дослідження: збільшити ефективність ГБО шляхом удосконалення принципів і методу моніторингу ФСО під час баротерапії за даними показників ВРС варто вважати актуальною.
Робота з'явилася частиною галузевої наукової теми «Фундаментальні дослідження в підводній фізіології...», держзамовлення 100.849-97. Гіпербарична медицина традиційно пов'язана з підводною медициною й фізіологічними дослідженнями, які створюють теоретичний фундамент для клінічного застосування ГБО. Також слід зазначити, що сучасні европейскі рекомендації щодо ГБО надають перевагу мультидисциплінарним дослідженням с акцентацією на інтенсивній терапії екстремальних станів.
2. Особливості методичних підходів у дослідженні
Для досягнення мети дослідження автором обраний метод обсерваційного дослідження поточної клінічної практики, у процесі якого поставлені завдання створити нову технологію моніторингу стану пацієнта безпосередньо під час ГБО й зіставити зміни функціонального стану організму під час ГБО із клінічними виходами екзотоксикозів і захворювань із порушеннями вегетативної регуляції.
Як основний метод контролю функціонального стану організму під час ГБО здобувачем обраний метод аналізу динамічних рядів показників варіабельності ритму серця (ВРС). Даний діагностичний підхід застосований вперше в дослідженнях в області ГБО й відрізняється від відомих спробою здобувача одержати безперервну характеристику вегетативного стану під час ГБО на основі аналізу динаміки відомих показників ВРС.
Слід зазначити вагомий методичний внесок здобувача в кінцевий науковий результат дисертаційного дослідження, що полягає в розробці методологічних основ моніторингу ФСО під час ГБО за даними показників ВРС, створенні сертифікованої технології збору й математичного аналізу ВРС, розробці програмних засобів і оригінальних підходів для візуалізації результатів дослідження й обробки величезної кількості інформації. Цей методичний пріоритет здобувача визнаний провідними центрами в області ГБО й конференціями фахівців, що, відповідно, відбиває пріоритет української науки в цьому питанні.
3. Ступінь обґрунтованості й новизна наукових положень, висновків і рекомендацій
Наукові результати отримані на матеріалі аналізу 607 клінічних спостережень, які розділені по різних клінічних характеристиках на 32 серії досліджень. Чисельність груп і повнота оцінки клінічних характеристик дозволяють говорити про репрезентативність дослідження. При статистичному аналізі результатів дослідження використані: метод крапкової оцінки вибіркових середніх з використанням 95% довірчих інтервалів, регресійний аналіз, дисперсійний аналіз, кластерний аналіз, непараметричні статистики при зіставленні вибіркових середніх. У висновках обґрунтування наукових результатів виконано з використанням точних критеріїв статистичної значимості (p).
У дисертації представлений ряд нових наукових результатів, які мають теоретичне й прикладне клінічне значення. Ступінь новизни цих результатів відповідають їхній декларації в розділі дисертації «Введення». Для клінічної практики в інтенсивній терапії особливо актуальними є прогностичні моделі при отруєннях отрутними грибами й чадним газом. Цілий ряд нових результатів про відповідність клінічних характеристик і виходів при різних захворюваннях типам змін показників ВРС безпосередньо під час ГБО обґрунтовують головну тезу дисертаційного дослідження про те, що метод динамічної оцінки показників ВРС є найбільш точною характеристикою ФСО під час ГБО.
До числа заслуг автора варто віднести розробку й обґрунтування в проведеному дослідженні методологічних принципів контролю стану пацієнта за даними показників ВРС під час ГБО. Методичний результат дослідження також полягає у визначенні діагностичного пріоритету різних (із тридцяти) показників ВРС і визначення принципу дозування й виявлення токсичних ефектів ГБО на підставі результатів оцінки динаміки показників ВРС під час сеансу баротерапії.
Виявлені здобувачем і математично обґрунтовані закономірності конституціональних розходжень деяких показників ВРС має важливе значення для майбутніх досліджень подібного роду. Верифікація статевих і вікових розходжень показників ВРС висуває нові вимоги до інтерпретації числових значень показників ВРС у гетерогенних по конституціональних ознаках групах досліджень.
Рекомендації дисертації обґрунтовані й виходять із матеріалу проведених клінічних досліджень.
4. Повнота викладу основних положень дисертації в опублікованих роботах
Результати дослідження опубліковані в 65 роботах, з яких 50 публікацій виконані самостійно. З 38 журнальних публікацій 30 виконані самостійно й опубліковані в спеціалізованих виданнях, які затверджені ВАК України. Серед опублікованих робіт також 4 патенти, інформаційний лист МОЗ України, сертифікат якості на програмний продукт, навчальну посібник з ГБО, що затверджений центральним методичним кабінетом МОЗ України. Основні положення дисертаційного дослідження широко представлені на різних конференціях в 20 тезах, переважна більшість із яких виконані самостійно.
5. Структура дисертації
Дисертація оформлена традиційно, як і всі наукові праці аналогічного характеру. Вона представлена в одному томі рукопису й складається із введення, огляду літературних даних, розділу “Матеріали й методи дослідження”, п'яти розділів власних досліджень, розділу узагальнення отриманих результатів і висновків. Бібліографія дисертації включає 507 джерел, з яких переважна більшість іноземні.
 Зміст дисертациї, зауваження що до її оформлення.
При рецезуванні дисертаційної роботи Воробйова К.П. виявлені слідуючі недоліки та зауваження.
Автор декларуе що тема нова, мае велике наукове значення, але в бібліографічному списку, який складае 507 джерел тільки 38 надруковані після 2000 року, в 2003 раці тільки 2 роботи.
В розділі « Матеріали та методи» автор вказуе що вікористалися клінічні, біохімічні медоди дослідження, але в розділах особисті дослідження ні де не викорістовані ці данні, у всякому віпадку отримані результати не приводятся. Не зрозуміло по якій медодиці разраховувався білірубіновий коєфіціент.
В дісертаційній роботі багато тестів які не можуть бути розціненими як загальновживаемими « тест Мана-Уітнна, Вальда-Вольфовича, индекс Кердо и т.д.» але автор не наводить їх значність та впливовість на отримані рузультати. На деяких малюнках « 5,7 т.і.» не зрозумілі назви « ВРС при расіяному склерозі в залежності від тяжкості стану по данним шкали EDSS .
З нашої точки зору не дуже коректно проводити зрівняння виявленних змін у різних груп обстежених « отруення грибами зі змінами вегетативних реакцій у ликвидаторів аварії на ЧАЄС
Виводи дуже великі за обсягом, практичні рекомендації написані загальгими реченнями.
Висновок
Таким чином, дисертація Воробйова К.П. “Моніторинг варіабельності ритму серця в інтенсивній терапії екзотоксикозів і захворювань з вегетативними порушеннями під час гіпербаричної оксигенації” є закінчене самостійне наукове дослідження, що містить: науково обґрунтовані розробки, які є основою нових підходів у застосуванні ГБО при інтенсивній терапії екзотоксикозів. Зокрема в дисертації показане прогностичне значення динаміки показників ВРС відносно виходів отруєнь чадним газом і вироблений прогностичний критерій виходів отруєнь отрутними грибами. У дисертації вирішена важлива прикладна проблема - створено і науково обґрунтовано протокол моніторингу ФСО під час ГБО за даними певних показників ВРС, численними науковими фактами доведений взаємозв'язок між динамікою показників ВРС і ФСО під час баротерапії. Розроблено алгоритм виявлення провісників патогенних ефектів ГБО й вибору оптимальної дози лікувальної гіпероксії безпосередньо під час баротерапії в реальному часі.
Дисертація відповідає вимогам ВАК, щодо докторських дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук, а здобувач заслуговує присудження йому наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.30.

Офіційний опонент
докт. мед. наук,
завідувач кафедрою анестезіології й інтенсивної терапії Харківського державного медичного університету,
професор
Хижняк А.А.
25.09.2006

"